В цілому, вулиця виглядає напрочуд гостинно, затишно і якось… по-домашньому. Іноді нею прогулюються одягнені у національне вбрання місцеві жителі. Їх фольклор – своєрідна суміш польської, словацької, угорської та частково балканської культур. Не випадково, один з найпопулярніших сувенірів – шапка горянина з пером або топірець (через кордон перевозити не рекомендується, краще заховайте поглибше в сумку).

Але головне у Закопаному – звичайно гори і ті люди, які в них збираються. Закопане – єдине польське місто біля північного підніжжя Татр. Щороку його відвідує біля 2 мільйонів туристів, серед яких все більше іноземців, передусім з країн Західної Європи й Америки. Магніт, який притягує сюди гостей вже біля двох століть, все той же: Татри – єдиний у цій частині Європи альпійський гірський пояс, найвищий між Альпами і Уралом.

Закопане називають зимовою столицею Польщі, це один із найстаріших центрів зимового спорту, де до сьогодні діє лещетарський клуб, заснований у 1907 р. Тут неодноразово відбувалися чемпіонати світу, а з 1956 року що два роки влаштовують зимові універсіади.

Над містом звеличується гора Гевонт, з якою пов’язано багато легенд. Дуже популярна екскурсія на вершину сусідньої гори – Каспарови верх. У 1935 році сюди проклали канатну дорогу, першу в Польщі і 60-ту в світі.

Півтора століття тому на відпочинок у Татри почали приїздити артисти, музиканти і вчені. Багато хто з них тут і залишився, а для більшості ці місця стали стимулом для творчості. Тут постійно мешкав художник і письменник Станіслав Віткевич, з яким пов'язаний так званий закопанський стиль. Значна частина польської культури сформувалась під впливом гуральського фольклору.

Губаловка – ще один популярний центр катання. На гору не поспішаючи піднімається жовто-синій фунікулер. Барвистий натовп випорскує з нього на вершині і розтікається по схилах. Йде легкий сніжок, біля підйомників грає музика. Кожен зайнятий своєю справою: одні до нескінченності вдосконалюють свою техніку катання, інші завалюються в шезлонги чи поїдають смажені ковбаски з пивом. На Губаловці кожен знайде собі справу до душі.

Та найбільш прогресивні екстремали таки видряпуються на Каспрів верх (1995 м над рівнем моря). Це вже територія національного парку Татр. Внизу залишаються запорошені ялинки, фігурки лижників стають усе меншими. Гори змінюють свої барви залежно від світла. Здається, що вони живі істоти – непостійні, горді і безкінечно привабливі. Якщо на вершині купити листівку з видом, то на неї неодмінно поставлять печатку, яка засвідчує, що ти насправді тут був. А як спустився: на лижах, сноуборді, канатній дорозі чи просто сповз – вже не так важливо.

Поскільки Закопане – гірськолижний курорт, то і основні розваги тут відповідні. Тут є все, що повинно бути в таких місцях: чудові траси, канатні дороги, інструктори, басейни, сауни…
Закопане – рай для гірськолижників. І не тільки…