Визначні місця в місті Львів
 Places Міський Арсенал  
Міський Арсенал  
Міський арсенал – перша міська зброярня, збудова у Львові у 1554-1556 роках. Тут відливали гармати, поряд – розміщувався склад боєприпасів. У вежі, яка примикала до арсеналу, мешкав міський кат – тут же відбувалися допити і катування.
У 1768-1770 роках в Міському арсеналі були ув'язнені гайдамаки – учасники українського визвольного повстання. Після вступу до Львова австрійців 1772 року будівлю арсеналу остаточно переобладнали на в'язницю.
Від 1981 року в арсеналі розміщується Музей зброї – єдиний музей такого зразка в Україні і на усьому пострадянському просторі. На нижньому поверсі розмістився виставковий зал, де можна оглянути старовинну скульптурну групу, яка колись прикрашала оборонні мури міста – «Святий Михаїл, що вбиває сатану». У приміщенні музею працює антикварна крамниця.
"
""
"
 Places Успенська Церква  
Успенська церква  
Ансамбль Успенської Церкви – архітектурний шедевр українського ренесансу, пам'ятка європейського і світового значення, центр українського духовного життя впродовж усієї середньовічної історії Львова, символ страждань і піднесень українців, свідчення їхнього незламного духу і прагнення до самоствердження.
Ансамбль церкви складається з вежі Корнякта, каплиці Трьох Святителів і, власне, самої Успенської церкви, створеної генієм Павлом Римлянином на зламі XVI-XVII століття. Це видатна пам'ятка ренесансної архітектури, в інтер'єрі якої зберігся живопис XVII-XVIII століття, дерев'янний іконостас 1773р., вітражі П. Холодного 20-30 рр. XX ст. В ансамбль храму також входять Каплиця Трьох Святителів та вежа Корнякта висотою 65 метрів.
Художню цінність Успенської церкви у 20-х роках минулого століття поповнили виконані у стилі модерн вітражі Петра Холодного «Київська Русь», «Галицька Русь» та «Фундатори Успенської церкви». У крипті Успенського храму поховані найвизначніші діячі Ставропігійського братства, яке було центром культурного і духовного життя львівських українців.
"
""
"
 Places Латинська катедра  
Латинська катедра  
Латинський катедральний костел – унікальна пам'ятка XIV-XVIII століть, у якій вдало поєднані риси різних стилів та епох: готика, ренесанс, бароко. Гігантські розміри (висота вежі 66 метрів, довжина храму – 67 метрів, ширина - 23), прекрасні архітектурні форми, численні прибудовані каплиці, величні колони, які підтримують склепіння, фантастичні розписи та казкові скульптури – все це втілено у Львівському катедральному соборі.
Від XІV століття й до наших днів храм неодноразово перебудовувався. Заможні львів'яни з усіх боків облаштовували свої каплиці-усипальні. Найвідоміші – це каплиці Кампіанів та Боїмів. По периметру храм оточили фігурами святих, які колись стояли на цвинтарі біля храму, а на стінах багато меморіальних таблиць та написів.
"
""
"
 Places Каплиця Боїмів  
Каплиця Боїмів  
Каплиця Боїмів – славнозвісна пам'ятка пізнього ренесансу, яка не має аналогів не лише в Україні, але й у європейській архітектурі. Історія свідчить, що львівський купець родом з Угорщини Георгій Боїм розбагатів на торгівлі вином та, отримавши посаду бургомістра Львова, вирішив збудувати родинну каплицю небаченої краси. Будівлю звели за проектом вроцлавського будівничого Андрія Бемера і освятили у 1615 році.
Ззовні каплиця своєю архітектурно-об'ємною композицією нагадує прикарпатські церкви XVII століття. Квадратна будівля увінчана восьмериком бані з восьмигранним світловим ліхтарем. Верхній купол завершено хрестом з фігурою Ісуса. Архітектурний стиль каплиці визначають як зрілий ренесанс з переходом до бароко. Також його характеризують як найхарактерніший взірець північного маньєризму в Україні. Архітектурний об'єм має характерну для доби Ренесансу центричну композицію, розбивку зовнішніх стін пілястрами іонічного ордера, розвинений вінцевий карниз.
Каплиця Боїмів відкрита для відвідувачів лише в літні місяці.
"
""
"
 Places Вірменська церква  
Вірменська церква  
Вірменський кафедральний собор (XIV-XV століття) – це справді унікальна пам'ятка східної культури на території Європи. Тут поєдналися архітектура і мистецтво вірменських святинь з романсько–готичним стилем тогочасної Західної Європи та галицького зодчества.
Пам'ятка розташована в межах старого середмістя – на території Ансамблю історичного центру, внесеного до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. До ансамблю Вірменського собору належать: Вірменський собор, дзвіниця, палац вірменського архієпископа, вірменський банк, монастир вірменських бенедиктинів, пам'ятна колона Св. Христофора та вівтар «Голгофа».
Вірменський собор складається з трьох різних за часом частин. Найстаріша – вівтарна частина, власне, це церква, зведена у ХVІ столітті. Центральна, зведена у 1630 роках за проектом архітектора Войцєха (Альберта) Келара. Найновіша – притвор, побудований з заходу за проектом 1908 року архітектором Франциском Мончинським.
"
""
"
 Places Площа Ринок  
Площа Ринок  
Площа Ринок – серце середньовічного Львова. Кожна із 45 будівель площі є безцінною пам'яткою архітектури XIV-XVII століття і має свою власну історію. Окрасою площі є чотири старовинні фонтани, прикрашені скульптурами Нептуна, Адоніса, Діани та Амфітрити. В центрі площі знаходиться споруда міської ратуші, з оглядового майданчика якої можна побачити місто з висоти пташиного польоту.
В давні часи з західного боку Площі Ринок можна було побачити ще одну кам'яну постать, що поєднувала у собі дві фігури, повернуті одна до одної спинами. З одного боку була фігура чоловіка з мечем, з іншого – жінка з терезами. Це був так званий прангер, біля якого виконували смертні вироки. У наш час цей пам’ятник зберігається у Львівському історичному музеї.
Всі будинки на Площі Ринок споріднені між собою, але кожен з них наділений своїм неповторним мистецьким образом. Найцікавішим з погляду архітектури є східний бік площі. Найкращими взірцями ренесансу в громадській архітектурі Львова і справжньою гордістю львів'ян є будинки № 4 «Чорна кам'яниця» і № 6 «Палац Корнякта». Ці споруди є шедеврами не лише львівського, а й європейського зодчества епохи Відродження. Сьогодні в них розгорнуто цікаву експозицію Львівського історичного музею.
Площа Ринок – це своєрідний музей під відкритим небом, де витає дух середньовічного Львова, де кожен будинок є пам'ятником архітектури і оповитий власною легендою.
"
""
"
 Places Оперний театр  
Оперний театр  
Львівський театр Опери та Балету ім. Соломії Крушельницької – справжній витвір мистецтва стилю неоренесансу, що є окрасою не тільки Львова, а й усієї Європи.
Перший камінь у фундамент Оперного театру було закладено у 1897 році. Проектом театру займався, видатний на той час, архітектор у Європі – Зігмунт Горголєвскі.
Інтер'єр театру вражає своєю красою. При оздоблені була використана позолота (використано декілька кілограмів золота), різнокольоровий мармур, розписи і чудові витвори скульптури. На прем'єрах спектаклів можна побачити чудову сценічну завісу «Парнас», роботи відомого живописця Генриха Семирадського. Цей витвір – алегоричне трактування сенсу життя людини.
Великий Міський театр (так Львівський Оперний театр називався до 1939 року) відкривається 4 жовтня 1900 року.
Протягом усієї історії Львівського театру Опери та Балету у ньому в різний час працювали видатні особистості, серед яких: Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Генріх Семирадський та багато інших. Своєю мистецькою працею вони зробили внесок у національну культуру України та історію Львівського Оперного театру.
"
""
"
 Places Домініканський собор  
Домініканський собор  
Домініканський собор, тепер греко-католицька церква Святої Євхаристії – велична архітектурна пам'ятка пізнього бароко з оригінальним скульптурним оздобленням.
Монастир домініканів на цьому місці заснували ще у XIII столітті на прохання дружини українського князя Лева Даниловича, угорської принцеси Констанції, яка була католичкою і на чужині тужила за своєю вірою. Від XV і до середини XVIII століття тут стояв костел, збудований у готичному стилі.
Через аварійний стан готичний Домініканський костел розібрали 1748 року. Новий храм, який нагадує костел святого Карла у Відні, у 1748-1764 роках збудували за проектом військового інженера, генерала артилерії Яна де Вітта у пізньобароковому стилі.
Всередині храму низка надгробків, найцінніший з яких – надгробок графині Дунін-Борковської роботи всесвітньовідомого данського скульптора Бертеля Торвальдсена. .
"
""
"
 Places Бернардинський монастир  
Бернардинський монастир  
Бернардинський монастир – давня історико-архітектурна пам'ятка XV століття, яка і сьогодні не перестає милувати око львівян та гостей нашого міста. Перша згадка датується 1460 роком, де на місці сьогоднішнього монастиря стояла невелика дерев'яна церква. Монастир бернардинів був побудований поза міськими мурами, тому мав власну систему фортифікацій, яка дозволяла витримати не одну жорстоку облогу. На сьогоднішній час з оборонних мурів залишилася лише Глинянська вежа, побудована у 1618 році та східна частина укріплень.
Перша служба у костелі правилась 13 грудня 1611 року, звідси і назва – церква Андрія.
На фасаді храму стоять скульптурні статуї святих Ордену бернардинів, у нішах другого ярусу – скульптури Матері Божої, апостолів Петра та Павла. Інтер'єр храму багатий розписами 1738–1740-х років та дерев'яними різьбленими вівтарями 1630-1640-х років. Спочатку підлога храму була зроблена з тесаного каменю, а в 1738 році перероблена на мармур. У храм ведуть металеві двері XVII століття.
Зліва від головного входу в храм стоїть криниця, яка оповита не однією цікавою легендою.
"
""
"
 Places Палац Потоцьких  
Палац Потоцьких  
Палац Потоцьких – яскравий зразок архітектури зрілого класицизму, одна з найкрасивіших архітектурних пам'яток Львова. Спроектував його французький архiтектор Людвіг де Верні на замовлення намiсника королiвства Галичини й Лодомерiї графа АльфредаII Юзефа Потоцького.
Інтер’єр палацу був оформлений в стилі Людовика XVI: багато ліпнини, позолоти, позолоченої бронзи, мармуру, живопису. Справжнє захоплення викликає танцювальний зал (дзеркальний) і блакитна вітальня, колишня їдальня графа. Каміни, частково настінний живопис і ліпнина, збереглися до наших днів.
У 1919 році тут відбувалось святкувалося закінчення польсько-української війни. Під час показових польотів американський льотчик демонстрував вищий пілотаж і врізався в ліве крило палацу. Вибух паливних баків викликав пожежу і руйнування верхнього поверху, ремонт тривав до 30-х років.
Після Другої світової війни в палаці розміщувалися різні установи, поки після реставрації 1975 році в ньому не відкрили Палац одруження.
У 2001 році палац було передано Львівській галереї мистецтв. Тепер в його залах розгорнуто експозицію інтер'єрів та європейського мистецтва XVIII століття, а також щорічно проходить книжковий форум видавців. Часто у палаці відбуваються конференції, презентації, камерні концерти, зустрічі політиків.
"
""
"
 Places Личаківський цвинтар  
Личаківський Цвинтар  
Личаківський цвинтар – одне з найстаріших кладовищ не тільки в Україні, а й у всій Європі. Історія не одного покоління львів'ян увічнена в кам'яних плитах і скульптурах цього кладовища. Цей старовинний цвинтар було відкрито ще в 1786 році, і з цього часу ховали тут переважно політичну та культурну еліту Королівства Галичини і Лодомерії.
Стародавні гробниці Личаківського кладовища цього часу прикрашені скульптурами тодішніх класичних майстрів Гартмана Вітвера, Антона і Йогана Шімзерів. Цікаво, що написи на гробах зустрічаються не лише українською і російською мовами, а й латинською, грецькою, польською, німецькою, голландською, румунською, вірменською. На кладовищі свій притулок знайшли громадські діячі, письменники, композитори, поети, політики, співаки. Перелік їх дуже великий, але найголовніші: І. Франко, М. Шашкевич, С. Крушельницька, В. Івасюк, І. Вільде, І. Труш та інші.
Окреме слово потрібно сказати про військові меморіали: «Марсове поле» – де поховані солдати, що загинули в Першу Світову війну, Меморіал Січових Стрільців, меморіал жертвам НКВС.
Личаківському цвинтарю в у 1990 році присвоєно статус історико-культурного заповідника. Тут налічується понад 3000 кам'яних надгробків, більшість з яких є історико-культурними пам'ятками.
"
""
"
 Places Шевченківський Гай  
Шевченківський Гай  
Шевченківський Гай – етнографічний музей народної архітектури та побуту під відкритим небом, де зібралися архітектурні експонати та експонати народного побуду всієї Західної України. Справжні українські вишиванки, давні дерев'яні церкви, унікальні архітектурні пам'ятки, наочна історія українського села – все це вабить сюди львів'ян та гостей міста.
Етно-музей «Шевченківський Гай» знаходиться на території історико-ландшафтного парку «Знесіння» в північно-східній частині Львова. Ідея створення музею припадає на 1930 рік, коли до Львова було привезено Миколаївську церкву, збудовану у 1763 році у селі Кривки Турківського району. Це перший експонат майбутнього музею.
На сьогоднішній день на території музею розташовано приблизно 120 архітектурних об'єктів, що об'єднані в 54 садиби. Розподіл об'єктів – етнографічний. Поділ згідно історико-етнографічних областей: Гуцульщина, Поділля, Бойківщина, Полісся, Волинь, Лемківщина, Покуття, рівнинне Закарпаття, та етнозони: Львівщина та Буковина. Відвідувачам музею відкриється народний побут і етнографічні особливості західноукраїнського села.
"
""
"
 Places Собор Святого Юра  
Собор Святого Юра  
Архикатедральний собор Святого Юра у Львові – греко-католицький собор Галицької митрополії, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами. Вважається головною святинею українських греко-католиків.З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне, собор є частиною комплексу: барокового собору (1745—1770рр.) з дзвіницею (дзвін з 1341р.), рококової митрополичої палати (1761—1762рр.), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771р.) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад.
Ансамбль займає своєрідне місце в мистецькій культурі українських земель через те, що він зберіг і сьогодні переховує у своїх стінах немало визначних історичних та мистецьких пам'яток різного часу, зокрема таких, що належать до найважливіших і найрепрезентативніших для своєї епохи. Проте, в силу історичних обставин, більшість з них нині перебувають поза межами храму: у Національному музеї ім. Андрея Шептицького, архівних фондах Онуфріївського монастиря, Центральному державному історичному архіві України у Львові та Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника.
"
""
"
 Places Костел Святих Ольги і Єлизавети  
Костел Святих Ольги і Єлизавети  
Церква святих Ольги і Єлизавети (Костел святої Ельжбети) – неоготичний собор у Львові, збудований в пам'ять дружини Франца-Йосифа І Єлизавети Баварської, відомої як Сісі.
Храм було зведено до 1911 року. Проектував споруду та керував будівництвом архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський. Вважають, що, за задумом архітектора, храм святої Єлизавети мав заступити вид на греко-католицьку катедру св. Юра, якщо дивитись на неї зі сторони центрального вокзалу. Вважався храмом львівських залізничників. Споруда витримана в неоготичному стилі з багатьма елементами готичної архітектури: стрільчасті вікна, гостроверхі шпилі, портал з великою трояндою у центрі.
Костел Святої Ельжбети пережив не одну війну, його обстрілювали українці під час війни 1918-1919 рр., його пошкодила авіаційна бомба в 1939 р., і все ж костел продовжував діяти. Його закрили в 1946 р., а в 70-х віддали під склад. І тільки в 1991 р. костел передали Греко-католицької парафії.
"
""
"
 Places Будинок Вчених  
Будинок Вчених  
Споруда Львівського Будинку вчених побудована у 1897-1898 рр. за проектом віденської архітектурної спілки «Герман Гельмер і Фердинанд Фельхнер» для клубу конезаводчиків.
З 1918 року приміщення використовувалося як шляхетське казино, під час Другої Світової війни тут було переселення молоді на каторжні роботи у Німеччину, а у 1948 р. на базі даного приміщення створено Будинок вчених. Архітектори надихалися зразками палацової архітектури середньоєвропейського бароко.
Імпозантне вирішення фасадів будівлі, вишукана елегантність інтер'єрів поєднуються в будівлі із сміливою конструкцією сходової галереї вестибюлю. Інтер'єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, у тому числі для фільму «Д'Артаньян і три мушкетери».
При Будинку Вчених працюють творчі колективи: Народна вокально-оперна студія, Народний театр «Мета», Зразковий театр дитячої пісні «Горличка».
"
""
"
 Places Італійський Дворик  
Італійський Дворик  
Італійський дворик – дивовижний пам'ятник архітектури епохи Відродження, який по праву вважається одним із найпрекрасніших та найромантичніших прикрас центральної частини Львова. У цій будівлі розміщені численні експозиції Львівського історичного музею.
Кам'яницю №6, у якій розміщено італійський дворик, часто називаютьпалацом Корнякта, адже зводили цю будівлю на замовлення цього великого мецената. Сама назва «Італійський дворик» споріднює цей мальовничий куточок з типовими двориками італійських міст, а саме Венеції та Риму. Саме оформлення італійського дворика вражає неймовірною красою – на стінах можна побачити велику кількість чудових картин, а вигляд з балкону будинку Корнякта дає змогу побачити майже усю панораму цього внутрішнього подвір'я. Неймовірно приємну атмосферу створює архітектура навколо італійського дворика, яка у поєднані з антикварними меблями, дає змогу повернутися на декілька століть у минуле.
На даний час у італійському дворику знаходиться ресторан, у якому відвідувачі можуть приємно провести час під відкритим небом.
"
""
"
 Places Національний університет ім. І. Франка  
Національний університет ім. І. Франка  
Львівський національний університет імені Івана Франка (у 1918–1939 рр. Університет Яна Казимира) – один з найстаріших у Східній Європі та найстаріший в Україні університет. Один з найпрестижніших навчальних закладів України.
Кожне покоління студентів і професорів робило свій вагомий внесок у розбудову Львівського університету через віддане служіння ідеалам науки й освіти, гідне та відповідальне виконання своєї суспільної місії.
Історія Львівського університету – це ілюстрація утвердження освіченості як чесноти, про що красномовно засвідчує багатозначний напис на фронтоні alma mater: «Patria decori civibus educandis» – «Освічені люди є окрасою Батьківщини». Ця вкарбована мудрість є нагадуванням, що нашу історію творили високоосвічені люди, і водночас кредо сьогодення Університету, прелюдією до його майбутнього.
Найвідомішими випускниками Університету ім. Івана Франка були: поет та письменник Іван Франко, український історик та президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський, поет Яків Головацький, один з лідерів ОУН Євген Коновалець, перший ієрарх Української Греко-католицької церкви Йосиф Сліпий та багато інших.
"
""
"
 Places Порохова вежа  
Порохова вежа  
З декількох десятків потужних львівських оборонних веж, брам і бастіонів до нашого часу збереглася лише одна – Порохова вежа. Її збудували з каміння старого Міського арсеналу. Це була найпотужніша вежа, бо з цього боку під мурами міста часто з'являлися загарбники зі Сходу ?– товщина її мурів становить 2,5-3 м. Вежа стоїть на оборонних земляних валах, які залишилися із давніх часів, а у XIX столітті на них облаштували парк, який назвали Губернаторськими валами, бо неподалік розмітилася резиденція австрійського намісника Галичини.
Порохова вежа входила в зовнішню систему оборони середньовічного міста, що складалася з валів і розташованих на них башт. В мирний час служила для зберігання зерна.
У 1973 р. проведена реставрація — знята зовнішня штукатурка, розкриті бійниці – вежа набула сучасно вигляду.
"
""
"